Положення про внутрішню системи забезпечення якості освіти

ПОГОДЖЕНО Протокол засідання педагогічної ради КЗ ЛОР «НРЦ «Оберіг»» ________________ року №_____

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ директора КЗ ЛОР «НРЦ «Оберіг»» ________________ року №_____ Директор школи ____________Мирослава ЛІПІЦЬКА

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

комунальному закладі Львівської обласної ради

«Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр «Оберіг»

РОЗДІЛИ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Загальні положення.
Структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти в навчальному закладі.
Політика та процедури забезпечення якості освіти.
Система та механізми забезпечення академічної доброчесності.
Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти.
Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.
Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.
Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

І. Загальні положення

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти (далі – Положення) в комунальному закладі Львівської обласної ради «Багатопрофільний навчально – реабілітаційний центр «Оберіг» є локальним нормативним документом КЗ ЛОР «НРЦ» Оберіг» і спрямоване на забезпечення надання якісних освітніх послуг здобувачам освіти з особливими освітніми потребами, дотримання правових, етичних норм поведінки всіма учасниками освітнього процесу закладу.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в КЗ ЛОР «НРЦ «Оберіг» розроблено на підставі:

Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти);
-розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;
ДСТУ ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги;
ДСТУ ISO 9000:2015 Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів;
наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

Дія Положення поширюється на педагогічних працівників, здобувачів освіти та інших учасників освітнього процесу КЗ ЛОР «НРЦ» Оберіг»

Внутрішні чинники забезпечення якості загальної середньої освіти будемо розглядати як:

-якість основних умов освітнього процесу;

-якість реалізації освітнього процесу;

-якість результатів освітнього процесу.

Забезпечення якості загальної середньої освіти закладу повинні відповідати Державним стандартам відповідних рівнів, що є пріоритетом та спільною метою освітньої діяльності всіх її учасників.

Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти для здобувачів загальної середньої освіти за такими напрямками:

-освітнє середовище;

-система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;

-система педагогічної діяльності;

-система управлінської діяльності.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти погоджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення і затверджується керівником закладу.

Внутрішня система забезпечення якості загальної середньої освіти у школі базується на таких принципах:

Автономія закладу освіти, що передбачає самостійність у виборі форм і методів навчання, визначення стратегії і напрямів розвитку закладу освіти, які відповідають нормативно-правовим документам, Державним стандартам загальної середньої освіти;

Дитиноцентризм Головним суб’єктом, на який спрямована освітня діяльність Центру, є дитина з особливими освітніми потребами;

Гнучкість і адаптивність. Система освітньої діяльності змінюється під впливом сучасних тенденцій розвитку суспільства;

Постійне вдосконалення Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти – це постійний процес, за допомогою якого відбувається вдосконалення освітньої діяльності, підтримується дієвість закладу, забезпечується відповідність змінам у освітній сфері, створюються нові можливості тощо;

Вплив зовнішніх чинників. Система освітньої діяльності у закладі освіти не є замкнутою, на неї безпосередньо впливають зовнішні чинники – засновник, місцева громада, освітня політика держави;

Академічна доброчесність та академічної культури, що передбачає забезпечення якості ґрунтується на засадах чесності, справедливості, відповідальності, взаємоповаги та культури усіх учасників освітнього процесу;

Цілісність системи управління якістю Усі компоненти діяльності закладу освіти взаємопов’язані, це створює взаємозалежність між ними. Наприклад, якість освіти залежить від добору педагогічних кадрів, мотивуючого освітнього середовища, використання освітніх технологій, спрямованих на оволодіння ключовими компетентностями, сприятливої для творчої роботи психологічної атмосфери. Зниження якості одного названого компоненту знизить у цілому якість освіти;

Компетентнісний підхід до формування мети, змісту та результатів навчання. Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти – це постійний процес, за допомогою якого відбувається вдосконалення освітньої діяльності, підтримується дієвість закладу, забезпечується відповідність змінам у освітній сфері, створюються нові можливості тощо;

Відкритості – забезпечення якості супроводжується висвітленням інформації щодо процесів та результатів, залученням зацікавлених осіб.

Відповідальності – опорний заклад несе первинну відповідальність за якість середньої освіти, що ним надається;

Принцип процесного підходу, що розглядає діяльність як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

Принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника;

Принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

Принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

Забезпечення якості загальної середньої освіти на рівні державних стандартів є пріоритетним напрямом та метою спільної діяльності всіх учасників освітнього процесу.

Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає:

-наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо);

-організацію освітнього процесу, яка найбільш адекватно відповідає сучасним тенденціям розвитку національної та світової економіки і освіти;

-контроль освітньої діяльності у навчальному закладі;

– гарантування якості освіти;

– формування довіри громади до навчального закладу;

– постійне та послідовне підвищення якості освіти.

Внутрішня система забезпечення школою якості загальної середньої освіти повинна бути об’єктивною, відкритою, інформативною, прозорою.

ІІ. Структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти в навчальному закладі

-політика та процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

-система та механізми забезпечення академічної доброчесності в закладі освіти;

-критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

-критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

-критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

-механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

ІІІ. Політика та процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення таких процедур і заходів:

-функціонування системи формування компетентностей здобувачів освіти з особливими освітніми потребами;

-підвищення якості знань здобувачів освіти;

-рівень професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності;

-якість реалізації освітніх програм, вдосконалення змісту, форм та методів

освітньої діяльності та підвищення рівня об’єктивності оцінювання.

-застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження, оцінювання результатів та коригування освітньої діяльності.

-удосконалення планування освітньої діяльності;

-забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;

-посилення кадрового потенціалу закладу;

-забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці;

-створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища.

Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти в КЗ ЛОР «НРЦ «Оберіг» включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:

– планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу;

-визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації);

– організацію (створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);

– контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих

результатів зі стандартами);

– коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).

Основні політики і процедури вивчення освітньої діяльності в закладі:

– система внутрішніх і зовнішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти (моніторинг навчальних досягнень учнів, моніторинг адаптації дітей у закладі, моніторинг наступності між дошкільною та шкільною ланками, початковим та базовим рівнями освіти тощо);

– самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти;

– система оцінювання навчальних досягнень учнів;

– професійне зростання керівних та педагогічних працівників;

– забезпечення публічності інформації про діяльність закладу освіти (заклад визначає, яка інформація має бути оприлюднена та з якою періодичністю, крім тієї, що обов’язково має бути оприлюднена відповідно до статті 30 Закону України «Про освіту»);

– забезпечення академічної доброчесності у діяльності педагогічних

працівників і учнів;

– запобігання та протидія булінгу (цькуванню);

– інші політики і процедури, визначені закладом освіти.

Основною процедурою оцінювання якості освіти є моніторинг.

Завдання моніторингу якості освіти:

– здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в закладі;

– створення власної системи неперервного і тривалого спостереження,

оцінювання стану освітнього процесу;

– аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації навчання;

– створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів;

– прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в закладі.

Моніторинг в закладі здійснюють:

– директор та його заступники;

– засновник;

-органи, що здійснюють управління у сфері освіти;

-органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками, учнями та батьками;

– громадськість.

Основними формами моніторингу є:

-проведення контрольних робіт;

– перевірка документації;

– опитування, анкетування;

-спостереження за навчальними заняттями, заходами.

Критерії моніторингу:

-об’єктивність;

-систематичність;

-відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;

-надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

-гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

-отримання результатів стану освітнього процесу в закладі;

-покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

-підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;

-за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються

управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;

-дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднань вчителів, нарадах при директору, засіданнях

педагогічної ради.

Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:

-кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад,

професійний рівень педагогічного персоналу;

-контингент учнів;

-психолого-соціологічний моніторинг;

-результати навчання учнів;

-педагогічна діяльність;

-управління закладом;

-освітнє середовище;

-медичний моніторинг;

-моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності.

IV. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності в закладі освіти

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками Центру передбачає:

-посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

-дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

-надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;

– контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

– об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти Центру передбачає:

-самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та

підсумкового контролю результатів навчання;

-посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок,

тверджень, відомостей;

-дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

-надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

-академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових

(творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного

дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

-самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше

опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому

процесі або наукових дослідженнях;

-фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що

стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

-списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел

інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання

результатів навчання;

-обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої

(наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

-хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

-необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники та здобувачі освіти можуть бути притягнені до відповідальності в відповідальності в порядку, визначену законами та нормативними документами.

V. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Школа регулярно контролює й оцінює показники, пов’язані з внутрішнім забезпеченням якості загальної середньої освіти, використовуючи системи контролю, що дозволяє оцінювати якість надання послуг у сфері освіти та їх відповідність встановленим вимогам.

Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:

Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів 5 – 10 класів з порушеннями інтелектуального розвитку, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, відповідно до рішення комісії із спеціальної педагогіки Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (протокол №4 від 09.10.2019 року)

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

Вимога 1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень:

Критерій 1. Здобувачі освіти отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень;

Критерій 2. Система оцінювання в Центрі сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання;

Критерій 3. Здобувачі освіти вважають оцінювання навчальних досягнень справедливим і об’єктивним.

Вимога 2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне

відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти:

Критерій 1. У Центрі здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти;

Критерій 2. У Центрі впроваджується система формувального оцінювання;

Вимога 3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до само оцінювання.

Критерій 1. Центр сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання.

Критерій 2. Центр забезпечує самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти.

VI. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Вимога 1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти

Критерій 1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність;

Критерій 2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти;

Критерій 3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти;

Критерій 4. Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, вебсайти, блоги тощо);

Критерій 5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку;

Критерій 6. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі.

Вимога 2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників:

Критерій 1. Педагогічні працівники сприяють формуванню, забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;

Критерій 2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти;

Вимога 3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками Центру:

Критерій 1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства.

Критерій 2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок.

Критерій 3. У Центрі існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.

Вимога 4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності:

Критерій 1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності

Критерій 2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти

Критерії оцінювання роботи вчителя
Критерії	Кваліфікаційні категорії
	Спеціаліст другої категорії	Спеціаліст першої категорії	Спеціаліст вищої категорії
І. Професійний рівень діяльності вчителя
1.Знання теоретичних і практичних основ предмета	Відповідає загальним вимогам, що висуваються до вчителя. Має глибокі знання зі свого предмета	Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплін	Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми
2. Знання сучасних досягнень у методиці:	Слідкує за спеціальною і методичною літературою; працює за готовими методиками й програмами нав-чання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності; уміє самостійно розробляти методику викладання	Володіє методиками аналізу навчально-методичної роботи з предмета; варіює готові, розроблені іншими методики й програми; використовує програми й методики, спрямовані на розвиток особистості, інтелекту, вносить у них (у разі потреби) корективи	Володіє методами науково-дослідницької, експериментальної роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми й методики
3. Уміння аналізувати свою діяльність	Бачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботи	Виправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей	Прагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об’єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації
4. Знання нових педагогічних концепцій	Знає сучасні технології навчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умов	Уміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й програмами	Розробляє нові педагогічні технології навчання й виховання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності
5. Знання теорії педагогіки й вікової психології учня	Орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціях	Вільно орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання й виховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко й підсвідомо обрати оптимальне рішення	Користується різними формами психолого-педагогічної діагностики й науково-обґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях
ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя.
1.Володіння способами індивідуалізації навчання	Враховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку: здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров’я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального й особистісного розвитку дітей	Уміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації диференційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей	Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору «сильних», «слабких» і «середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми
2.Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнів	Створює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм предметом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з недостатньо сформованими навичками учіння	Забезпечує успішне формування системи знань на основі само- управління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до осо-бистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учнів поєднуються з високою пізнавальною активністю і сформованими навичками	Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошукову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками
3. Робота з розвитку в учнів загально- навчальних вмінь і навичок	Прагне до формування навичок раціональної організації праці	Цілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень). Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформлення письмових робітучнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія)
4.Рівень навченості учнів	Забезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об’єктивний в оцінюванні знань учнів	Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів, перевірних робіт, екзаменів	Учні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв’язування практичних завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук
ІІІ. Комунікативна культура
1.Комунікативні й організаторські здібності	Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістю	Швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу. Наполегливий у діяльності, яка його приваблює	Відчуває потребу в комунікативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття. Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації та організаторській діяльності
2. Здатність до співпраці з учнями	Володіє відомими в педагогіці прийомами переконливого впливу, але використовує їх без аналізу ситуації	Обговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а також готовність до подальших виховних впливів учителя	Веде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе використання в спілкуванні. Виховує вміння толерантно ставитися До чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні розумових, вольових та емоційних зусиль учителя й учнів
3. Готовність до співпраці з колегами	Володіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співпраці з колегами	Намагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів Моралі	Неухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами
4. Готовність до співпраці з батьками	Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім’ї, систематично співпрацює з батьками	Залучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки й психології	Налагоджує контакт із сім’єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності
5. Педагогічний такт	Володіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках з учнями.	Стосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості
6. Педагогічна культура	Знає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у мовленні, темпу мовлення дотримується не завжди	Уміє чітко й логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну інтонацію	Досконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією
7. Створення комфортного мікроклімату	Глибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитини	Наполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури особистості	Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей

Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

VII. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності визначає стратегію управління в закладі освіти, напрямки ефективних змін та розвитку освітньої системи. Для цього застосовується моніторинг якості освітнього процесу в закладі освіти як систему збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про стан освітнього процесу чи окремих його елементів із метою інформаційного забезпечення управління та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування усіх складових освітнього процесу, їхній взаємодії для досягнення очікуваних й запланованих результатів, а також інноваційного розвитку закладу освіти.

Процедура управління процесом забезпечення якості освіти включає:

– ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

– призначення відповідальних за розробку, впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

– навчання педпрацівників правилам і процедурам впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

– формування та підготовка аналітичної групи з визначення ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти на окремих етапах та у цілому;

– формування Політики та Цілей у сфері якості (на перспективу, навчальний рік тощо);

– визначення видів діяльності та процесів у рамках складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

– розробка процедур для визначених процесів (дій, заходів) (внутрішні нормативні основи закладу освіти);

– визначення та розвиток системи моніторингу якості в закладі;

– удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень.

Відповідальними за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в закладі є директор, заступники директора з навчально-виховної роботи, педагогічні працівники, методичні об’єднання, педагогічна рада закладу освіти.

З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме:

-виокремлення в структурі закладу освіти осіб, що беруть участь у процесі управління якістю освіти (завуч, керівник методоб’єднання);

-проведення заходів щодо навчання адміністративних та педагогічних працівників школи навичкам роботи для забезпечення якості освітнього процесу, підвищення оцінної культури педагогів;

-розширення зв’язків закладу освіти з іншими освітніми установами, науковими організаціями, що спеціалізуються на вирішенні проблем управління якістю освіти.

Критерії ефективності управлінської діяльності в ОЗО щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:
– наявність нормативних документів, де закріплені вимоги до якості освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);

– оптимальність та дієвість управлінських рішень;

– керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність посадових осіб, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);

– формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової);

– підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;

– кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;

– наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника навчального закладу фахових компетенцій:

– прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;

– забезпечувати відкрите керівництво;

– вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;

– організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;

– працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;

– постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

Інакше кажучи, діяльність керівника закладу визначається такими чинниками:

-рівнем його компетентності;

-обраною концепцією власної діяльності;

-рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.

Установити ефективність освітнього процесу, якість створених умов для його проведення, вплив керівника на продуктивність роботи школи неможливо без належної оцінки результатів його діяльності.

Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і керівники закладу освіти, є атестація. Метою даного процесу контролю за діяльністю закладу є:

– найбільш раціональне використання спеціалістів, підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу;

– сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації;

– посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників;

– визначення відповідності займаній посаді;

– стимулювання їх професійного та посадового зростання.

Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:

– саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;

– стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;

– річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;

-здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.

-забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;

-поширення позитивної інформації про заклад.

-створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні);

-застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі;

-забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

-позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

VIII. Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Механізми реалізації ОЗО передбачають здійснення періодичного оцінювання компонентів навчального закладу за напрямами оцінювання відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур закладу освіти на основі визначених методів збору інформації та відповідного інструментарію. Отримана інформація узагальнюється, відповідний компонент оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються дирекції закладу для прийняття відповідного управлінського рішення щодо удосконалення якості освіти в навчальному закладі.

Дані щодо процедури та результатів оцінювання мають узагальнюватися зокрема в таблицях. Компоненти напряму оцінювання. До них віднесено (відповідно до наказу МОН України від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти»):

-освітнє середовище закладу освіти (облаштування території, стан приміщення закладу, дотримання повітряно-теплового режиму, стан освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму тощо);

-система оцінювання здобувачів освіти (оприлюднення критеріїв, правил та процедур оцінювання навчальних досягнень, здійснення аналізу результатів навчання учнів, впровадження системи формувального оцінювання тощо);

-педагогічна діяльність педагогічних працівників (формування та реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів, використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, розвиток педагогіки партнерства тощо);

-управлінські процеси закладу освіти (стратегія розвитку закладу, здійснення річного планування відповідно до стратегії, підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо).

Періодичність оцінювання. Визначається відповідно до частоти оцінювання (1 раз на п’ять років, 1 раз на 3 роки, 1 раз на рік, півріччя (семестр), квартал (чверть), щомісячно, щотижнево тощо).

Відповідальні за оцінювання. Ними є не тільки члени адміністрації навчального закладу, а й представники колективу, громадських організацій закладу. Перелік таких осіб може виглядати так: директор, заступники директора, голови методичних комісій (об’єднань), педагогічні працівники, практичний психолог, соціальний педагог, бібліотекар, медична сестра, члени ради гімназії, батьківського комітету, учнівського комітету тощо.

Методи збору інформації та інструментарій. У цій графі визначається метод збору інформації (аналіз документів, опитування, спостереження) та інструментарій (пам’ятка, бланк, анкета тощо).

Форми узагальнення інформації. До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.

Рівень оцінювання. Рівень оцінювання як обов’язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий); другий (достатній); третій (вимагає покращення); четвертий (низький).

Управлінське рішення. Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, ради закладу, розпорядження, вказівки, письмового доручення, припису, інструкції, резолюції тощо і спрямовано на вдосконалення якості освіти в