Освітня програма
Департамент освіти і науки
Львівської обласної державної адміністрації
Комунальний заклад Львівської обласної ради
«Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр «Оберіг»
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор КЗ ЛОР «НРЦ «Оберіг»
_______________Мирослава ЛІПІЦЬКА
«_____»___________ 2024р.
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Комунальний заклад Львівської обласної ради
«Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр «Оберіг»
2024-2025 навчальний рік
ПОГОДЖЕНО
на засіданні педагогічної ради
протокол від ____________ №_____
голова педагогічної ради
ЗМІСТ
Загальні положення
Розділ 1. Призначення НРЦ та засіб його реалізації.
Розділ 2. Опис «моделі» випускника НРЦ
Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу НРЦ
Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування
Розділ 5. Критерії оцінювання.
Розділ 6. Особливості організації освітнього процесу
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Освітня програма КЗ ЛОР «Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр «Оберіг» розроблена на основі державних освітніх стандартів і зразків освітніх навчальних програм, нормативно-правових, законодавчих документів про освіту, що ґрунтуються на Конституції України, законах України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», «Про оздоровлення та відпочинок дітей, «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про психіатричну допомогу», «Про охорону дитинства». Національній доктрині розвитку освіти, указах Президента «Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями», «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні», Указу Президента України від 16.12.2011 №1163/2011 «Про питання щодо забезпечення реалізації прав дітей в Україні», Концепції профільного навчання, Концепції національно-патріотичного виховання, Концепцією виховання дітей і молоді в національній системі освіти; Положенням про дошкільний заклад освіти, Положенням про заклад загальної середньої освіти, Положенням про навчально-реабілітаційний центр, Положенням про спеціальну школу; нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, іншими підзаконними актами, рішеннями, розпорядженнями та наказами Львівської обласної ради, департаменту освіти і науки Львівської ОДА, власним Статутом, правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджені зборами трудового колективу, колективним договором. Типові документи відповідають діючому законодавству, всім нормативним документам, що регламентують перебування учнів у закладі освіти, Конвенції ООН “Про права дитини”, Концепції Нової Української Школи.
Практична діяльність у 2024-2025 н.р. буде побудована згідно з річним планом роботи, який в цілому охоплює усі напрями освітнього процесу.
Освітня програма НРЦ спрямована на формування загальної культури особистості учнів; їх адаптація до життя в суспільстві; створення основи для усвідомленого вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; виховання громадянськості, працьовитості, поваги до прав і свобод людини, любові до Батьківщини, оточуючого середовища.
1. РОЗДІЛ
- Призначення НРЦ та засіб його реалізації
Комунальний заклад ЛОР «Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр «Оберіг» (у минулому-школа-інтернат № 102) функціонує з 1947р. та приймає на навчання дітей з інтелектуальними порушеннями, з розладами спектру аутизму у поєднанні з тяжкими порушеннями мовлення та іншими складними порушеннями розвитку які потребують корекції психофізичного розвитку.
НРЦ «Оберіг» забезпечує здобуття повної загальної середньої освіти на двох рівнях освіти:
Початкова освіта -1-4 класи.
Базова середня освіта – 5-11класи.
Реабілітаційне відділення – здійснює медичну, психолого-педагогічну, фізичну, соціально-побутову реабілітацію згідно з індивідуальною програмою реабілітації дитини з інвалідністю, яка проживає в сім’ї, за станом здоров’я може відвідувати загальноосвітній навчальний заклад або навчається за індивідуальною формою. Забезпечується всебічний розвиток особистості та реабілітація дітей з особливими освітніми потребами шкільного віку.
Здійснюється формування цінностей, процес здобуття знань, вмінь і навичок з різних напрямків діяльності, розвитку інтелектуальних і творчих здібностей, фізичних якостей відповідно до можливостей та інтересів дітей.
Соціально-психологічна служба – практичним психологом та соціальним педагогом реалізується система заходів для діагностики, психокорекції, консультування дітей з метою їх адаптації та інтеграції у суспільство.
Окрім цього:
- здійснюється соціально-педагогічний патронат випускників НРЦ;
- працює служба соціально-педагогічного супроводу сімей, які виховують дітей з інвалідністю;
- діє консультативний пункт для батьків
Окремим напрямком роботи НРЦ є методична та просвітницька діяльність. Заклад активно співпрацює з іншими закладами освіти, громадськими організаціями, благодійними фондами, спілками у напрямку обміну досвіду та соціалізації дітей з особливими освітніми потребами.
На базі закладу проходять обласні семінари та тренінги для директорів загальноосвітніх та спеціальних шкіл, педагогів інклюзивних класів, асистентів вчителя, батьків, на яких педагоги закладу знайомлять з авторськими техніками, методиками, проектами, діляться досвідом роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
Перспективним напрямком роботи НРЦ є відкриття дошкільних груп дітям віком від 3-х до 7-ми років,
Педагогічний колектив НРЦ активно впроваджує в освітній процес проектну діяльність, достатньо ефективно реалізує цілі і завдання щодо оновлення корекційно-розвиткового, освітнього процесів та належної підготовки вихованців до майбутнього самостійного життя. Розроблений проект корекційно-розвиткової роботи з арт-терапевтичними техніками за освітніми та авторськими програмами. Активно впроваджується ідеї хенд-мейду (речі, виготовлені власноруч вихованцями закладу). Учні задіяні у виготовленні предметів побуту, дерев’яної та розумної іграшки. З дітьми проводиться робота з оволодіння основами фінансової грамотності, що дозволить вихованцям бути самостійними у дорослому житті та правильно розпоряджатись грішми.
У НРЦ працюють майстерні (швейна справа, столярна справа та кабінет соціально-побутового орієнтування)
В цілому педагогічна діяльність закладу здійснюється згідно з вимогами регіональних програм розвитку освіти на основі широкої і глибокої диференціації і індивідуалізації, особистісно-орієнтованого підходу до учнів в освітньому процесі.
Реформування освіти у світлі вимог законів України «Про освіту» сприяло пошукам педколективу найоптимальніших шляхів оволодіння учнями основ наук, прагнення сформувати в незалежній Україні таку людину, яка здатна мислити, приймати рішення й адаптуватися в будь-яких умовах. Сьогодні НРЦ продовжує працювати над науково-методичною темою: «Організація освітнього процесу у комплексі з корекційно-розвитковою роботою», яка вимагає від педагогів переосмислення стосунків з вихованцями, пошук методів роботи, які допомагали б у корекції порушень психофізичного та розумового розвитку на основі засвоєння соціального досвіду в умовах свідомої цілеспрямованої діяльності. Колектив НРЦ працює над формуванням соціальних навичок у вихованців, проводиться соціальна та трудова реабілітація, спрямовує зусилля на реалізацію основних завдань, передбачених річним планом закладу:
- створення умов для розвитку творчого потенціалу педагогів та дітей;
- надання вчителям можливості підвищення професійної компетентності, перепідготовки кадрів;
- вдосконалення науково-теоретичного, методичного, психолого-педагогічного, навчального та фінансового забезпечення.
РОЗДІЛ 2
Опис «моделі» випускника НРЦ
В НРЦ створена модель випускника. Це особистість, яка:
- соціально-адаптована;
- професійно орієнтована;
- здатна до саморозвитку і самоосвіти;
- здатна до ролі громадянина, трудівника, сім’янина.
В основу моделі випускника покладено ключові компетентності, передбачені Державним стандартом освіти:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Основою формування ключових компетентностей є досвід учнів, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.
РОЗДІЛ 3
Цілі та завдання освітнього процесу НРЦ
Головними цілями діяльності НРЦ є: забезпеченння реалізації прав на освіту та розвиток дітей з особливими освітніми потребами, дітей зі складними порушеннями розвитку, дітей з інвалідністю, їх соціалізація та інтеграція в суспільство шляхом здійснення комплексних реабілітаційних заходів, спрямованих на відновлення здоров’я, здобуття освіти відповідного рівня, розвиток та корекцію порушень, всебічний гармонійний розвиток.
Головні завдання НРЦ :
- забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами, дітей з інвалідністю, дітей зі складними порушеннями розвитку на здобуття дошкільної, початкової та базової середньої освіти відповідно до їх можливостей, здібностей, з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку шляхом спеціально організованого освітнього процесу в комплексі з корекційно-розвитковою роботою;
- забезпечення ранньої соціалізації та підготовки таких дітей на здобуття відповідного рівня дошкільної та базової загальної середньої освіти шляхом спеціально організованого освітнього процесу в комплексі з психолого-педагогічною, медичною, фізичною, соціальною, трудовою реабілітацією;
- розробка та втілення у практику інноваційного змісту, форм та методик освітнього, корекційно-розвиткового і лікувально-реабілітаційного процесів;
- розвиток природних здібностей, здійснення їх допрофесійної та професійної підготовки, формування соціально адаптованої особистості;
- сприяння засвоєнню учнями норм загальнолюдської етики та моралі, міжособистісного спілкування, основ гігієни та здорового способу життя, трудових умінь і навичок;
- формування громадянської позиції, власної гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за свої дії;
- сприяння фізичному та психічному розвитку дітей;
- забезпечення системного кваліфікованого психолого-медико-педагогічного супроводу дітей з урахуванням стану їх здоров’я, особливостей психофізичного розвитку;
- надання реабілітаційних послуг згідно з індивідуальною програмою реабілітації дитини з інвалідністю;
- здійснення соціально-педагогічного патронату: надання психолого-педагогічної допомоги батькам або особам, які їх заміняють, які виховують дітей з інвалідністю, з метою забезпечення їх та дітей до активної участі в комплексній освітній та корекційно-розвитковій роботі, реабілітаційного процесу.
- проведення дослідно-експериментальної роботи.
Досягнення цих цілей та задач забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для життєдіяльності та наскрізних ліній, які є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів.
Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.
1. Для наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» – це формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.
2. Метою вивчення наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи. Ця наскрізна лінія освоюється через колективну діяльність – дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо, яка розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.
3. Завданням наскрізної лінії «Здоров’я і безпека» є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.
4. Вивчення наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.
З дітьми працюють дефектологи, логопеди, практичні психологи та фізичні реабілітологи, які використовуючи комплексний підхід – допомагають дитині розвинути свій потенціал.
РОЗДІЛ 4
Навчальний план та його обґрунтування
Робочий навчальний план Навчально-реабілітаційного центру «Оберіг» на 2024-2025 навчальний рік розроблено з урахуванням вимог Законів України «Про освіту», та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 « Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» , наказу Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2013року № 144 « Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів», рекомендацій Міністерства освіти і науки України (Лист МОН № 1/9-485 від 06.08.18 року).
При складанні робочого навчального плану на 2024-2025 н.р. дирекція школи користувалася такими документами:
Початкова освіта ( 1-4 класи) за Типовою освітньою програмою для 1-2 та 3-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для осіб із порушенням інтелектуального розвитку (наказ МОН України від 19.09.2022р. №836 )
Базова середня освіта ( 5-11 класи )
– 5, 6, 7 – за Типовою освітньою програмою спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами ( наказ МОН України від 07.12.2021р. № 1317);
8 , 9б , 10 кл. – за Типовою освітньою програмою (наказ МОН України від 12.06.2018 №627)
9 а, 9 в, 11 кл. – за Типовою освітньою програмою спеціальних закладів (наказ МОН України від 12.06.2018 №627).
Наповнюваність 1-10 класів і виховних груп встановлюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» № 128 від 20.02.2002 р.
Робочий навчальний план школи зорієнтований на роботу за п’ятиденним навчальним тижнем.
Порядок вивчення окремих предметів
Вивчення навчальних предметів має забезпечити всебічний розвиток та соціально необхідний для кожного школяра рівень знань, умінь і навичок. Навчання дітей з порушеннями інтелектуального розвитку входить до загальної системи освіти і грунтується на тих вимогах, які ставляться до всього підростаючого покоління. Водночас в НРЦ «Оберіг» в процесі навчання і виховання розв’язуються соціальні завдання: максимальне подолання дефектів інтелектуального і фізичного розвитку, їх компенсація і корекція. Тому, робочий навчальний план включає, окрім інваріантної та варіативної складових, ще й корекційну частину.
Інваріантна складова сформована на державному рівні і є обов’язковою.
Для 1 – 4 класів з українською мовою навчання:
Освітня галузь «Мовно-літературна» реалізується через навчальний предмет «Українська мова»; «Літературне читання»;
Освітня галузь «Математична» реалізується через навчальний предмет «Математика»;
Освітня галузь «Природнича, соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична» в навчальному плані реалізується через навчальний предмет «Я досліджую світ».
Освітня галузь «Мистецька» реалізується через навчальні предмети
«Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво».
Освітня галузь «Технологічна інформатична» реалізується через навчальний предмет « Трудове навчання», «Інформатика».
Освітня галузь «Фізкультурна» реалізується через навчальні предмети «Фізична культура» .
Для 5, 6, 7-х класів
Освітня галузь «Мовно -літературна» реалізується через предмет
«Українська мова і література»
Освітня галузь «Математична» реалізується через навчальний предмет «Математика»
Освітня галузь «Соціальна і здоров`язбережувальна» реалізується через предмет «Здоров`я, безпека та добробут»
Освітня галузь «Громадянська та історична» реалізується через навчальні предмети «Вступ до історії України», «Історія України».
Освітня галузь «Інформатична» реалізується через навчальний предмет « Інформатика».
Освітня галузь «Мистецька» реалізується через навчальні предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво»
Освітня галузь «Природнича» реалізується через навчальний предмет «Пізнаємо природу».
Освітня галузь «Фізична культура» реалізується через навчальний предмет «Фізична культура».
Освітня галузь « Технологічна» реалізується через навчальний предмет
«Технології».
8,9б, 10 класи для дітей з аутичними порушеннями тяжкого ступеня з українською мовою навчання :
Освітня галузь «Мови і літератури» реалізується через навчальний предмет «Читання і письмо»
Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується через навчальний предмет «Я у світі» «Соціально-побутове орієнтування».
Освітня галузь «Математика» реалізується через навчальний предмет «Елементарні математичні уявлення»
Освітня галузь «Природознавство» реалізується через навчальні предмети «Природознавство»
Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через навчальні предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».
Освітня галузь «Технології» реалізується через навчальний предмет
«Предметно-практичне навчання», « Основи інформатики».
Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується через навчальні предмети «Адаптивна фізична культура»
9а, 9в, 11 клас
Освітня галузь «Мови і літератури» реалізується через предмет
«Українська мова»
Освітня галузь «Математика» реалізується через навчальний предмет «Математика», «Українська література»
Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується через навчальний предмет «Історія України» ( 9 кл.) «Основи правознавства» (11 кл.)
Освітня галузь «Природознавство» реалізується через навчальні предмети «Природознавство»(9), «Географія» (9), «Фізика і хімія у побуті»(9)
Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується через навчальні предмети «Основи здоров’я» (9 кл.)та «Фізична культура» (9 кл.)
Освітня галузь «Технології» реалізується через навчальний предмет
«Трудове навчання» (9кл., 11кл.), « Інформатика» (9кл., 11кл.),.
Трудове і професійне навчання учнів 9– 11 класів організовується з метою інтеграції та соціальної адаптації учнів у суспільство, з урахуванням інтересів та психофізичних можливостей вихованців, місцевих умов, потреб у робітничих кадрах, можливостей працевлаштування випускників, продовження їх навчання у спеціальних групах професійно-технічних училищ.
Корекційна складова. Для здійснення корекції порушень у фізичному та психічному розвитку учнів проводиться відповідна корекційно-розвивальна робота. Зміст корекційно-розвивальних занять у НРЦ реалізується через навчальні предмети:
1-4 кл. – «Розвиток мовлення», «Ритміка», «Лікувальна фізкультура», «Соціально-побутове орієнтування».
5, 6, 7, 9, 11 кл. – «Розвиток мовлення», «Лікувальна фізкультура», «Соціально-побутове орієнтування», «Ритміка».
8, 9б, 10 – «Ритміка», «Логопедичні заняття», «Психомоторний та сенсорний розвиток», «Альтернативна комунікація».
На виконання Закону України «Про фізичну культуру і спорт» фізичне виховання здійснюється на уроках фізичної культури, ритміки, заняттях з лікувальної фізкультури з урахуванням стану здоров’я дітей під наглядом медичного персоналу школи.
Згідно наказу Міністерства освіти і науки України № 128 від 20.20.2002 р. заняття з лікувальної фізкультури проводяться з групами та індивідуально. Наповнюваність груп 4 – 6 чоловік згідно з медичними показаннями учнів.
Заняття з розвитку мовлення проводяться групами та індивідуально. Групи комплектуються з урахуванням однорідності мовних порушень учнями одного та паралельних класів (2-4 чоловіка). З учнями, які мають важкі порушення мови, проводяться фронтальні заняття.
Варіативна складова навчального плану школи створена на засадах комплексного підходу, щодо формування змісту та організації навчального процесу:
Для 1-4 кл.: заняття з розвитку мовлення – 4 год., ЛФК – 1 год., СПО – 2 год, ритміка – 1 год.,
Для 1, 2-3, 4 кл- ( 1 год. на тиждень ) – «Основи християнської етики». Даний курс є дисципліною християнсько-світоглядного, культурного та освітньо-виховного спрямування вивчення основ християнської етики.
Для створення оптимальних умов оволодіння навчальним матеріалом з учнями , які потребують корекції фізичного та розумового розвитку, корекційні заняття проводиться в другу половину дня та регламентуються окремим розкладом.
РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
школи І ступеня для дітей з інтелектуальними порушеннями
КЗ ЛОР НРЦ «Оберіг»
на 2024-2025 навчальний рік
| Освітні галузі | Предмети | Кількість годин на тиждень у класах | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | Разом | ||
| Мовно-літературна | Літературне читання | 3 | 3 | 3 | 3 | 12 |
| Літературне читання (дод. години) | 1 | 1 | 1 | 1 | 4 | |
| Українська мова | 4 | 4 | 4 | 4 | 16 | |
| Математична | Математика | 4 | 4 | 4 | 4 | 16 |
| Природнича Соціальна і здоров’я- збережувальна Громадянська та історична | Я досліджую світ | 3 | 4 | 4 | 4 | 15 |
| Технологічна Інформатична | Трудове навчання | 2 | 2 | 2 | 2 | 8 |
| Основи інформатики (дод. години) | – | – | 1 | 1 | 2 | |
| Фізкультурна | Фізична культура | 3 | 3 | 3 | 3 | 12 |
| Мистецька | Образотворче мистецтво | 1 | 1 | 1 | 1 | 4 |
| Музичне мистецтво | 1 | 1 | 1 | 1 | 4 | |
| Усього | 22 | 23 | 24 | 24 | 93 | |
| Додаткові години на предмети інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття | 2 | 2 | 3 | 3 | 10 | |
| Християнська етика (курс за вибором) (дод. години) | 1 | 1 | 1 | 1 | 4 | |
| Гранично допустиме навчальне навантаження на учня (без корекційно- розвиткових занять) | 20 | 21 | 22 | 22 | 85 | |
| Корекційно-розвиткові заняття | Розвиток мовлення | 4 | 4 | 4 | 4 | 16 |
| Ритміка | 1 | 1 | 1 | 1 | 4 | |
| Лікувальна фізкультура | 1 | 1 | 1 | 1 | 4 | |
| Соціально-побутове орієнтування | 2 | 2 | 2 | 2 | 8 | |
| Сумарна кількість годин інваріантної і варіативної складових | 31 | 32 | 33 | 33 | 129 | |
Робочий навчальний план
для дітей із порушеннями інтелектуального розвитку
з українською мовою навчання 5 клас, 6а, 6б
КЗ ЛОР НРЦ «Оберіг»
на 2024-2025 навчальний рік
| Освітні галузі | Орієнтований перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів | Рекомендована к-ть годин на тиждень | ||||||
| 5 клас | 6 клас | 7а клас | 7б клас | Разом | ||||
| Мовно-літературна | Українська мова | 3 | 3 | 3 | 3 | 12 | ||
| Українська література | 2 | 2 | 2 | 2 | 8 | |||
| Українська література (дод. години) | 1 | 1 | 1 | 1 | 4 | |||
| Математична | Математика | 5 | 4 | 4 | 4 | 17 | ||
| Природнича | Інтегрований курс «Пізнаємо природу» | 2 | 2 | – | – | 4 | ||
| Географія | – | – | 1 | 1 | 2 | |||
| Фізика і хімія в побуті | – | – | 1 | 1 | 2 | |||
| Соціальна і здоров’язбережувальна | Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»* | 1 | 1 | 0,5 | 0,5 | 3 | ||
| Додаткові год. | 0,5 | 0,5 | 1 | |||||
| Громадянська та історична | Вступ до історії України та громадянської освіти | 1 | 1 | 2 | ||||
| Історія України | – | – | 2 | 2 | 4 | |||
| Правознавство | – | – | – | – | ||||
| Інформатична | Інформатика | 2 | 2 | 2 | 2 | 8 | ||
| Технологічна | Технології | 6 | 10 | 11 | 11 | 38 | ||
| Мистецька | Образотворче мистецтво | 1 | 1 | 1 | 1 | 4 | ||
| Музичне мистецтво | 1 | 1 | 1 | 1 | 4 | |||
| Фізична культура | Фізична культура | 3 | 3 | 3 | 3 | 12 | ||
| Разом | 28 | 31 | 33 | 33 | 125 | |||
| Корекційно-розвиткова робота | Соціально-побутове орієнтування | 2 | 2 | 2 | 2 | 8 | ||
| Розвиток мовлення | 1 | 1 | 1 | 1 | 4 | |||
| Лікувальна фізкультура | 1 | 1 | 1 | 1 | 4 | |||
| Ритміка | 1 | 1 | 1 | 1 | 4 | |||
| Разом | 5 | 5 | 5 | 5 | 20 | |||
| Додаткові години на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації | 1 | 1 | 1,5 | 1,5 | 5 | |||
| Загальна кількість годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи та корекційно-розвиткові роботи) | 33 | 36 | 38 | 38 | 145 | |||
| Гранично допустиме навчальне навантаження учнів | 25 | 28 | 30 | 30 | ||||
| Сумарна кількість годин інваріантної і варіативної складових | 33 | 36 | 38 | 38 | 145 | |||
РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
школи ІІ ступеня для дітей з інтелектуальними порушеннями
помірного та тяжкого ступеня
КЗ ЛОР НРЦ «Оберіг»
на 2024-2025 навчальний рік
| Освітні галузі | Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень у класі | ||||
| 8 | 9-б | 10 | Разом | |||
| Мови і література | Письмо | 1 | 1 | 1 | 3 | |
| Письмо (дод. години) | 1 | 1 | 1 | 3 | ||
| Читання | 2 | 2 | 2 | 6 | ||
| Математика | Елементарні математичні уявлення | 2 | 2 | 2 | 6 | |
| Природознавство | Природознавство | 1 | 1 | 1 | 3 | |
| Природознавство (дод. год.) | 1 | 1 | ||||
| Суспільствознавство | Я у світі | 1 | 1 | 1 | 3 | |
| Я у світі (дод. год.) | 1 | 1 | 1 | 3 | ||
| Соціально-побутове орієнтування | 5 | 5 | 5 | 15 | ||
| Здоров’я і фізична культура | Адаптивна фізична культура | 2 | 2 | 2 | 6 | |
| Технології | Предметно-практичне навчання | 5 | 5 | 10 | 20 | |
| Основи інформатики | 1 | 1 | 1 | 3 | ||
| Мистецтво | Музичне мистецтво | 1 | 1 | 1 | 3 | |
| Розвиток художньо-естетичних навичок | 1 | 1 | 1 | 3 | ||
| Всього | 24 | 24 | 30 | 78 | ||
| Додаткові години на предмети інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття | 10 | 10 | 5 | |||
| Гранично допустиме навчальне навантаження (без корекційно-розвиткових занять) | 32 | 32 | 32 | |||
| Корекційно-розвиткові заняття | Ритміка | 1 | 1 | 1 | 3 | |
| Логопедичні заняття | 1 | 1 | 1 | 3 | ||
| Психомоторний та сенсорний розвиток | 2 | 2 | 2 | 6 | ||
| Альтернативна комунікація | 1 | 1 | 1 | 3 | ||
| Сумарна кількість годин інваріантної та варіативної складових | 29 | 29 | 35 | 93 | ||
РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
школи ІІ ступеня для дітей з інтелектуальними порушеннями
з навчанням українською мовою
КЗ ЛОР «НРЦ «Оберіг»
на 2024-2025 навчальний рік
| Освітні галузі | Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень у класі | |||
| 9а | 9в | 11 | Разом | ||
| Мови і літератури | Українська мова | 2 | 2 | 2 | 6 |
| Українська література | 2 | 2 | 2 | 6 | |
| Суспільствознавство | Історія України | 2 | 2 | – | 4 |
| Я у Світі | – | – | – | – | |
| Основи правознавства | – | – | 1 | 1 | |
| Математика | Математика | 4 | 4 | 2 | 10 |
| Природознавство | Природознавство | 2 | 2 | – | 4 |
| Географія | 2 | 2 | – | 4 | |
| Фізика і хімія в побуті | 2 | 2 | 4 | ||
| Мистецтво | Музичне мистецтво | ||||
| Образотворче мистецтво | |||||
| Технології | Трудове навчання | 11 | 11 | 18+18 | 58 |
| Інформатика | 1 | 1 | 1 | 3 | |
| Інформатика (дод. год.) | 1 | 1 | 1 | 3 | |
| Здоров’я і фізична культура | Основи здоров’я | 1 | 1 | – | 2 |
| Фізична культура | 2 | 2 | 4 | ||
| Додаткові години | Підприємництво і фінансова грамотність | 2 | 2 | ||
| Разом | 32 | 32 | 29+18 | 111 | |
| Додаткові години на предмети інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття | 2 | 2 | 3 | ||
| Гранично допустиме навантаження | 32 | 32 | 32 | ||
| Корекційно-розвиткові заняття | Соціально-побутове орієнтування | 2 | 2 | 1 | 5 |
| Розвиток мовлення | 1 | 1 | – | 2 | |
| Лікувальна фізкультура | 1 | 1 | 1 | 3 | |
| Ритміка | 1 | 1 | 1 | 3 | |
| Сумарна кількість годин інваріантної і варіативної складових | 37 | 37 | 32+18 | 124 | |
РОЗДІЛ 5
Критерії оцінювання.
Реалізація Закону України «Про освіту», Концепції «Нова українська школа»[1] на засадах компетентнісної парадигми навчання обумовлює удосконалення змісту та форм освіти дітей з особливими потребами, посилення уваги щодо забезпечення оптимальних умов їхнього навчання, виховання та розвитку. У цьому полі актуальним є розроблення Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів 5-10 класів з порушеннями інтелектуального розвитку.
Існуюча в Україні система освіти учнів з порушеннями інтелектуального розвитку повинна забезпечити отримання загальної середньої освіти у відповідності до Закону України «Про освіту». Оцінювання має ґрунтуватися на методологічній переорієнтації освітнього процесу, на розвиток особистості кожного учня, гуманного ставлення до нього, на позитивному підході до найменших навчальних успіхів, постійній підтримці прагнень до самостійності, саморозвитку, всебічної допомоги з боку педагогів, батьків для досягнення можливих найвищих результатів навчання. Тому оцінювання навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку повинно враховувати їх психофізичні особливості та пізнавальні можливості. Дотримання цих вимог у процесі навчання та відповідне оцінювання рівня навчальних досягнень допоможе кожній дитині з порушеннями інтелектуального розвитку здобути базову середню освіту, набути тих основних компетентностей, які необхідні для сучасного життя.
Компетентність особистості узагальнює в собі як суму набутих завдяки навчанню компетентностей (знань, умінь і навичок, досвіду, цінностей, особистісних якостей), які формуються в учня на основі опанування змісту освіти та внаслідок спеціального корекційного впливу.
До ключових компетентностей[2], які повинні сформуватися в учнів з порушеннями інтелектуального розвитку, відносяться такі:
– володіння державною мовою; що передбачає елементарні уміння та навички (в межах мовленнєвих можливостей) усно і письмово висловлювати свої думки, усвідомлення ролі мови для спілкування та культурного самовираження;
– можливість спілкуватися рідною мовою (в межах пізнавальних можливостей), що передбачає використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади;
– математична компетентність, що передбачає застосування (в межах пізнавальних можливостей) математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
– компетентності у галузі природничих наук, що передбачають формування пізнавального досвіду, прагнення самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
– соціально-трудова компетентність, що передбачає формування трудових умінь та навичок, що забезпечують подальшу здатність до успішного опанування основ професійно-трудової діяльності, набуття навичок практичної життєдіяльності;
– екологічна компетентність, що передбачає сформованість уявлень щодо екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання та збереження природних ресурсів;
– інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування елементарними основами цифрової грамотності для розвитку і спілкування, можливість безпечного використання інформаційно-комунікаційних засобів у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
– навчання впродовж життя, що передбачає опанування життєво необхідними базовими уміннями і навичками, що сприятимуть подальшій соціальної адаптації та інтеграції в суспільство;
– громадянські та соціальні компетентності, що передбачають уміння діяти (в межах своїх можливостей) в життєвих ситуаціях, ідентифікувати себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я та здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
– культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості, формування навичок культури поведінки в соціумі;
– основи фінансової грамотності, що передбачає формування уявлень про грошові одиниці, необхідні для здійснення та організації побутової життєдіяльності, залучення до сфери соціально-побутової та елементарної економічної діяльності.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: спілкуватися, взаємодіяти та співпрацювати з дорослим та однолітками, сприймати інструкції та навчальні завдання, керувати емоціями, регулювати власну поведінку.
Життєва компетентність є інтегрованим результатом освітнього процесу учнів із порушеннями інтелектуального розвитку та проведеної з ними корекційно-розвиткової роботи.
Особливостями компетентнісного підходу до змісту освіти учнів з різним ступенем порушення інтелектуального розвитку полягають у максимальному урахуванні можливостей їхнього психофізичного розвитку та особливостей опанування ними навчальним матеріалом. Враховано діапазон порушень розвитку пізнавальної діяльності учнів у закладах освіти, що в свою чергу, обумовлює рівень засвоєння навчального матеріалу та особливості сформованості життєвих компетентностей.
Навчальні досягнення оцінюються за сукупністю критеріїв, саме тому особливої уваги заслуговує диференціація та характеристика рівнів навчальних досягнень учнів зазначеної категорії, які представлено як інструментарій моніторингу, підтримки і заохочення позитивних змін у знаннях, уміннях, мотиваціях і реальних досягненнях учнів з інтелектуальними порушеннями.
Об’єктами контролю у процесі навчання є: знання, уміння та навички визначені навчальними програмами; навчально-пізнавальні знання та вміння; власне діяльність; емоційно-ціннісні риси особистості, значущі для життєдіяльності в суспільстві.
Основними функціямипредставлених критеріїв є: мотиваційна, діагностико-коригуюча, контролююча, навчальна, розвивитково-виховна, соціальна.
Здійснення оцінювання учнів з порушеннями інтелектуального розвитку в процесі навчання визначається такими дидактичними принципами:
а) систематичності та послідовності, зумовлених необхідністю здійснювати оцінювання та моніторинг впродовж усіх етапів навчання;
б) всебічності, який передбачає визначення в учнів результативності корекції навчально-пізнавальної діяльності та власне діяльності, рівня очікуваних результатів навчання (опанування знаннями, уміннями та навичками відповідно до навчальних цілей);
в) диференційованості та індивідуалізації, що зумовлені поліморфністю проявів порушень навчально-пізнавальної діяльності учнів із порушеннями інтелектуального розвитку.Науково-практичне значення розроблених Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку полягає у визначенні психолого-педагогічних, методичних підходів до оцінювання набутих предметних компетентностей, зокрема, мовленнєвої, комунікативної, природознавчої, математичної, музичної, образотворчої, здоров’язбережувальної, предметно-практичної та соціально-побутової, необхідних для формування особистості школяра.
Стосовно дітей з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня, об’єктом оцінювання їхніх навчальних досягнень є позитивна динаміка особистісного розвитку кожного учня по відношенню до його попередніх індивідуальних досягнень та рівня сформованості адаптаційних умінь. Результатом навчальних досягнень школярів даної категорії можна вважати їхнє просування за предметно-орієнтованим напрямом та сформованістю життєвої компетентності у відповідності до визначеного індивідуального освітнього маршруту. Провідну роль відіграють не лише освітні галузі, а й предмети, що сприяють формуванню та розвитку життєво необхідних умінь та навичок.
Оцінювання навчальних досягнень учнів з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня здійснюється за допомогою різних методів, вибір яких зумовлюється особливостями змісту навчального матеріалу, індивідуальними особливостями розвитку учнів зазначеної категорії. При цьому додатковим засобом для оцінювання можуть бути технічні засоби навчання, засоби допоміжної та альтернативної комунікації.
Одним із засобів визначення стану психофізичного розвитку дитини є заповнення індивідуальної програми розвитку, що складається з діагностики емоційно-вольової, фізичної, когнітивної, мовленнєвої, соціальної сфери та відповідного визначення напрямів корекційно- розвиткової роботи, психолого-педагогічного супроводу шляхом особистісно зорієнтованого та компетентнісного навчання з урахуванням особливостей пізнавальної діяльності дитини.
При оцінювані учнів з особливими освітніми потребами в НРЦ застосовуються методичні рекомендації «Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами» укладачів Н. Софій, О. Стягунова, О. Федоренко від 2024 року.
Оцінювання учнів, що потребують першого рівня підтримки: на основі загальних критеріїв оцінювання; на основі загальних підходів оцінювання з урахуванням можливості їх адаптації та з урахуванням особливих освітніх потреб учня. Оцінювання учнів, що потребують другого рівня підтримки: на основі загальних критеріїв оцінювання з можливістю адаптації умов проведення оцінювання з урахуванням особливих освітніх потреб учня; під час проведення оцінювання враховуються адаптація процедури за часом та змістом (наприклад: збільшення часу на виконання завдань); зміна методів тестування (формування завдань в аудіоформаті, збільшеним шрифтом, шрифтом Брайля тощо). Оцінювання учнів, що потребують третього рівня підтримки: на основі загальних критеріїв оцінювання з урахуванням ІНП (за наявності) та можливості адаптації умов проведення процедури оцінювання з урахуванням особливих освітніх потреб учня; під час проведення оцінювання враховуються адаптація процедури оцінювання за часом та змістом (наприклад: збільшення часу на виконання завдань); зміна методів тестування (формування завдань в аудіоформаті, збільшеним шрифтом, шрифтом Брайля тощо). Оцінювання учнів, що потребують четвертого рівня підтримки: на основі загальних критеріїв оцінювання з урахуванням ІНП (за наявності) та можливості адаптації/модифікації умов проведення процедури оцінювання з урахуванням особливих освітніх потреб учня; здійснення адаптації процедури оцінювання за часом та змістом відповідно до потреб учня, що включає: використання доступних форм викладу інформації (шрифтом Брайля, письмових чи усних завдань тощо); використання засобів альтернативної комунікації під час формування завдань; адаптація/модифікація завдань з урахуванням способу їх сприйняття учнем; збільшення часу на процедуру оцінювання тощо; відповідність тестів змісту модифікованої програми навчального предмета. Оцінювання учнів, що потребують п’ятого рівня підтримки: на основі загальних критеріїв оцінювання з урахуванням індивідуального навчального плану (за наявності) та можливості адаптації/модифікації умов проведення процедури оцінювання з урахуванням особливих освітніх потреб учня; здійснення адаптації процедури оцінювання за часом та змістом відповідно до потреб учня, що включає: використання доступних форм викладу інформації (шрифтом Брайля, письмових чи усних завдань тощо); використання засобів альтернативної комунікації під час формування завдань; адаптація/модифікація завдань з урахуванням способу їх сприйняття учнем, збільшення часу на процедуру оцінювання тощо; відповідність тестів змісту модифікованої програми навчального предмета. Під час проведення оцінювання враховуються адаптації та /чи модифікації змісту навчального предмета (інтегрованого курсу), які зазначені в індивідуальній програмі розвитку учня.
РОЗДІЛ 6
Особливості організації освітнього процесу
У НРЦ акцентовано увагу на впровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму – максимального наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів, а саме: орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини; практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом; врахування інтересів кожної дитини; виховання самостійної особистості; забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини.
Організаційно-педагогічні заходи
| № з/п | Зміст роботи | Термін виконання | Відповідальні | Відмітка про виконання | |
| 1 | З метою формування міцних знань, умінь і навичок, удосконалення корекції недоліків розвитку дітей з особливими освітніми потребами продовжити впровадження в практику роботи основ педагогіки співробітництва, особистісно-орієнтованого навчання на уроках і самопідготовках; практикувати різні форми організації навчальної діяльності учнів: індивідуальні, колективні, групові, робота парами. | впродовж року | Вчителі, вихователі | ||
| 2 | Вважати головним напрямком діяльності педколективу реалізацію та формування особистості, забезпечення соціально-психологічної реабілітації і трудової адаптації учнів, виховання в них загальнолюдських цінностей. | впродовж року | Вчителі, вихователі, класні керівники | ||
| 3 | В процесі навчання з метою корекції недоліків розвитку розумово відсталих дітей запроваджувати: – уповільнений темп навчання; – багаторазову повторюваність об’єктів сприймання, теоретичних суджень; – наочність, опору на практичну діяльність учнів; – варіативність в змісті і спробах подачі знань; – тісну єдність слова, образу, дії; – розчленування складних понять на їх елементи з наступним синтезуванням; – опору на більш розвинені і більш збережені аналізатори; – проведення навчання на найвищому рівні труднощів. | впродовж року | Вчителі вихователі | ||
| 4 | Вивчити рівень пізнавальних можливостей і ступінь готовності до навчання учнів 1 класу. | Вересень | Практичний психолог Ночевна М.Р. | ||
| 5 | Провести засідання ШМПК з метою обстеження учнів 1 класу. | Вересень | Практичний психолог | ||
| 6 | Провести засідання ШМПК з метою вивчення якості знань, практичних умінь і навичок учнів 1 кл. на кінець навчального року. Вирішити питання подальшого навчання дітей, направлених з випробувальним терміном. | Квітень | Практичний психолог Жила М.В. | ||
| 7 | На основі глибокого індивідуального вивчення і аналізу якості знань, практичних умінь і навичок учнів за минулий навчальний рік і результатів обстеження дітей ІРЦ всім вчителям раціонально здійснювати вибір форм навчання, погодити ці форми на педраді. | Вересень | Класні керівники, вихователі | ||
| 8 | Направити зусилля педколективу на: раціональну організацію праці учнів, навчання їх методам самостійної роботи;впровадження в навчальний процес таких форм організації навчальних занять, як ділові та рольові ігри, предметно-практична діяльність, підготовка окремими учнями інформаційних поглиблених повідомлень з теми, що вивчається;ведення колективного розгорнутого діалогу;розвиток принципу гуманізації, створення атмосфери довірливого, бережного ставлення до учнів;формування дружнього, працездатного, дисциплінованого учнівського колективу, формування знань, умінь і навичок, передбачених програмою виховання працелюбства, уміння цінувати працю, людей праці, економно та бережно ставитись до суспільного майна. | впродовж року | Вчителі, вихователі, класні керівники | ||
| 9 | З метою забезпечення максимального розвитку загальних соціально-адаптаційних можливостей дітей пропонується: – вивчати вікові психофізіологічні особливості учнів і враховувати їх в процесі навчання; – вивчати індивідуальні особливості учнів (рівень знань, здібності, нахили, інтереси, прагнення, культуру поведінки) та враховувати їх в процесі навчання та виховання; – здійснювати диференційоване навчання з урахуванням рівня розвитку учнів; – при підготовці до уроку розробляти диференційований дидактичний матеріал і шляхи його реалізації; – диференціювати вибір методів, форм і засобів навчання з урахуванням рівнів навчальної підготовки учнів і недоліків їх розвитку; – стимулювати самостійну індивідуальну навчально-пізнавальну діяльність учнів; – здійснювати професійну орієнтацію учнів на уроці та в позаурочний час з урахуванням їх інтересів, здібностей; – запроваджувати диференційовані домашні завдання; – посилити суспільно адаптаційне практичне спрямування навчання та виховання; – на уроках соціально-побутового орієнтування, професійно-трудового навчання, в позаурочний час удосконалювати навики самообслуговування учнів; – запроваджувати різноманітні форми навчальної діяльності, що спонукають дітей до спілкування, закріплення навичок міжособистісних стосунків. | впродовж року | Вчителі, вихователі, класні керівники | ||
| 10 | Обстежити учнів, що вступили до школи, на предмет порушення мови та розподілити їх на групи для занять з розвитку мовлення | Вересень | Вчитель розвитку мовлення | ||
| 11 | На уроках, самопідготовках та в позакласний час продовжувати роботу із закріплення звуків, поставлених на логопедичних заняттях. | впродовж року | Вчителі, вихователі, класні керівники | ||
| 12 | З метою вивчення та аналізу рівня знань, умінь і навичок учнів: – підготувати тексти для перевірки техніки читання, тексти контрольних робіт; – організувати взаємоперевірку учнівських зошитів; – проаналізувати ступінь засвоєння навчального матеріалу учнями, які навчаються за індивідуальними програмами; – вивчити якість знань, практичних навичок і вмінь учнів на кінець навчального року та підготувати документи на ІРЦ; – практикувати проведення співбесід адміністрації з педагогами з метою аналізу якості знань, практичних навичок учнів згідно з вимогами програм. | Грудень Травень 2 рази на семестр Березень впродовж року | Вчителі Вчителі Вчителі | ||
| 13 | Провести аналіз програм | Травень | Вчителі | ||
| 14 | Взаємовідвідування уроків з метою забезпечення наступності в навчанні. | впродовж року | Вчителі | ||
Організація навчання за індивідуальною формою
| № з/п | Зміст | Термін виконання | Відповідальні | Примітки |
| 1 | Виконувати нормативні документи: Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах | Навчальний рік | Адміністрація | |
| 2 | Своєчасно, згідно з потребами проводити відповідні управлінські рішення по школі, видавати накази. При цьому: • узгоджувати їх з алгоритмом роботи щодо організації навчання учнів за індивідуальною формою навчання; • видавати накази на підставі заяв батьків або осіб, які їх замінюють, довідки, витягу з рішення медико-психолого- педагогічної комісії та печаткою лікувального закладу; • погоджувати їх з Департаментом освіти і науки | Навчальний рік | Адміністрація | |
| 3 | Відповідно до нормативних вимог вести документацію: • індивідуальні календарні плани; • журнали (встановленого зразка); • розклад занять (погоджений письмово з батьками учнів); | До 05.09. 2024 | Заступник директора з НВР | |
| 4 | Оформити на кожного з учнів, для яких організовано індивідуальне навчання за станом здоров’я, пакет документів: • заява батьків або осіб, які їх замінюють; • наказ директора; • погодження обласного управління освіти; • витяг з протоколу засідань психолого-медико-педагогічної комісії | Серпень-вересень | Заступник директора з НВР | |
| 5 | Розглядати питання щодо організації індивідуального навчання на нарадах | Травень | Заступник директора з НВР | |
| 6 | Проаналізувати стан індивідуального навчання (документація, відвідування занять, анкетування батьків, співбесіди з учителями) | Травень | Заступник директора з НВР |
Становлення і розвиток виховної системи
Головна ціль виховних заходів:
створити умови для розвитку інтелектуальних, морально-етичних, духовних, загальнолюдських якостей, художньо–естетичних, трудових, фізичних сфер особистості учнів, творчої особистості, її здібностей і талантів.
Пріоритетні напрямки виховної роботи у 2024-2025 навчальному році:
формування особистісних рис громадянина України, національної самосвідомості, правосвідомості, політичної культури, культури міжетнічних відносин;
формування морально активної особистості, в якій поєднані моральні якості та норми поведінки по відношенню до оточуючих;
морально-психологічну підготовку учнів до майбутньої професійної діяльності, формування усвідомлення соціальної значущості праці, трудової активності, ініціативності;
формування екологічної культури, почуття особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них, здатності гармонійно співіснувати з природою;
розвиток в учнів широкого спектру естетичних почуттів, здатності збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва;
формування вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних якостей, формування активної життєвої позиції;
виховання свідомого ставлення до навчання, розвиток пізнавальної активності, культури розумової праці.
Виховний процес здійснюється за основними орієнтирами виховання
Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави
( громадянське, патріотичне, родинне виховання)
Мета: формування почуттів любові до Батьківщини, її національних цінностей; шанобливе ставлення до державної символіки, повага прав людини ( толерантність, миролюбність), вивчення культури свого народу і прагнення дотримання традицій, виховання почуття поваги, гордості до своїх батьків, роду, народу, місця де народився.
Ціннісне ставлення до людей
Мета: формування духовно-моральної культури особистості: чуйності, чесності, правдивості, справедливості, гідності, толерантності, милосердя,
виховання родинних, особистих, громадянських цінностей.
Вміння співпрацювати з іншими, в колективі, співпереживати, здатність враховувати думки товаришів, поваги до товаришів.
Ціннісне ставлення до природи
Мета: формування екологічної культури, гармонійне співіснування з природою та зв’язок з національними традиціями ; відповідальне ставлення до природи, правових норм, до природи як середовища існування людини; виховання почуття особистої причетності до збереження природних багатств ,відповідальності за них.
Ціннісне ставлення до праці
Мета: виховання в учнів працелюбності, старанності, бережливості господарського ставлення до суспільної власності; усвідомлення значимості праці в житті людини, виборі професії, повага до людей праці, які створюють духовні та матеріальні блага та цінності.
Ціннісне ставлення до культури і мистецтва
(художньо-естетичне виховання)
Мета: Формування естетичної культури і мислення та почуттів засобами художніх образів різних видів мистецтва; розвиток художньо-естетичних емоцій, смаків, навичок до розробки і участі в творчих мистецьких проектах.
Ціннісне ставлення до себе
Мета: формування основних засад «Я концепції» особистості (самопізнання, самовизначення, самовиховання, самовдосконалення);
прагнути бути фізично здоровою людиною, знати про наслідки негативного впливу шкідливих звичок на здоров’я людини.
Загальноприйняті людські цінності
Мета: виховувати у підлітків загальноприйняті людські цінності; формування глибокого усвідомлення взаємозв’язку між ідеями свободи, правами людини та її громадською відповідальністю; спонукання вихованців до активної протидії проявам аморальності, правопорушенням, бездуховності, антигромадській діяльності.
Сприяння творчому розвитку особистості
Мета: організація змістовного дозвілля дітей та молоді, тематичних вечорів відпочинку, розважальних заходів що дають змогу спілкуватися з однолітками у різних формах ігрової та розважальної програми.
План виховної роботи НРЦ спрямований на реалізацію основних завдань і пріоритетних напрямків з урахуванням народного календаря, традицій школи та загальнодержавних свят.